Отже, що було проголошено у вироку Гаазького трибуналу проти звинувачених, а саме: пулатова, гіркіна, дубинського і харченко.

1. Суд визнав, що голандська прокуратура має право і може переслідувати підсудних.

2. Суд визнав, що у 2014 році конфлікт між українською армією та організованими групами сепаратистів ЛДНР був міжнародним збройним конфліктом

3.Підсудні не отримали імунітет комбатантів та службовців російської армії, позаяк, підсудні та представники ерефії зі сторони захисту заперечували що вищеназвані підсудні є діючими військовими ерефії.

4. Судом було доведено, що це був БУК з ерефії, російська боєголовка, місце запуску – поле біля Первомайського. Докази – слід від запуску в полі, свідки, сателітні дані, переговори, двутаври-метелики (частини боєголовки), експертизи (визнані незалежними і обгрунтованими. Плюс, в суду є свідок, який був під комануванням обвинуваченого Харченка, і був на місці запуску.

5. Докази захисту відхилені судом та їх версії спростовуються доказами у справі.

6. І уже крайнє, аби ви мені не поснули прямо отут))

Пулатова виправдано.

Гіркін, дубинський, харченко визнані винними у збитті літака яке спричинило наслідки – смерть людей.

А, і ще.

Родичі загиблих мають право на компенсації моральної шкоди троьома засудженими відповідно до права України.

Тут цікавий нюанс, що родичі які були в одностатевих шлюбах, зберігають права на компенсацію, бо невизнання таких шлюбів українським законодавством є негуманним.

– То що, їм впаяли пожиттєве?..

– Так.

– Так це пішаки, а дійсно винний у злочині преспокійно собі дихає на волі в Кремлі!..

– тепер подивимося що ж дійсно відбулося.

– Дагаварняк!

– 100%. І саме тому варто це розібрати, як прекрасно сплановану та зіграну як по нотах спецоперацію в кілька ходів.

Ітак, ані українська сторона, ані ніхто з усіх високих суддів Гааги не назвав війну росії проти України війною. Далі, високоповажний суд виніс абсолютно фантастичний вирок, в якому троє цивільних (підкреслити) людей, не знайомих один з одним, не зв’язаних причетністю ні до одної терористичної організації якимось незрозумілим чином мали вплив на невстановлених осіб екіпажу зрк “бук”. Які, в свою чергу, невідомо де цей зрк взяли. Проте відомо, що оці невстановлені (!) хотіли (підкреслити також) попасти у військовий літак, але, холєра, промазали і попали в літак з цивільними. І на підставі цього просто ґеніального визначення трьом оцим вищезгаданим, повторюся, – цивільним особам, двоє з яких громадяни рашки, а один – громадянин України, – було поставлено в обов’язок виплатити компенсацію сім’ям постраждалих.

– Клас. Тричі слава Гаазькому трибуналу.

– А ми ще найсправедливіший печерський суд можемо собі нагадати. Та якщо би такий вирок було винесено в українському суді, то в нас уже весь фб обплював суддів, суд, українське законодавство і повну відсутність правосуддя як такого.

– то що це?.. зрада?..

– Це поразка України. Поразка, яка нам ще відгукнеться тоді, коли ми зажадаємо в судах і арбітражах отримати репарації та відшкодування від агресора за страшну, жорстоку з десятками тисяч жертв війну та її далекосяжні наслідки.

Це означає, що далі і після нашої Перемоги буде дуже складно щось доказати в плані втрат і компенсації за них, бо війна, розв’язана ерефією, яка триває для України і на нашій території уже 9 рік, – досі ніде де-юре не названа війною.

І на останок.

В нашому законодавстві має місце щось на кшталт, як: “відшкодування збитку покладається судом на того, хто ці збитки наніс, і був визнаний судом винним”. Це означає, що винний має компенсувати всі збитки нанесені ним в ході злочину.

А тепер ще про компенсації. Знову ж таки, про компенсації в нас іде наступне, знову ж таки не дослівно, але звучить так: “компенсація – це різновид державної соціальної допомоги, яка надається на підставі доказів потреби надання такої допомоги”. Все ясно?..

– А якщо війна офіційно – не війна, то підстави для надання компенсації немає, так?

– Саме так. Адже виконавча влада, як законопослушний орган, має мати дороговказ у вигляді закону, на основі якого і будуть виплачуватися усі компенсації.

– Значить, потрібен закон і проголошення війни війною.

– А тепер найцікавіше. Що при п’ятому гаранті, що сьогодні при шостому маємо ситуацію залежності від дозволу, чи заборони з частковим, чи повним втручанням наших партнерів. То от, в моменті проголошення війни на найвищому – державному – рівні є ситуація, де, м’яко кажучи, ми в дуже слабкій, себто залежній позиції.

І це – оця позиція залежності – повертає нас знову до сценаріїв нашої Перемоги у майбутньому. Без сильної суб’єктності, яку наразі нам забезпечують ЗСУ, спецслужби і наш благословенний народ, і яку можна і треба значно укріпити, створюючи власний ВПК – ми залишатимемося в слабкій позиції.

– Але ж усе ще можна змінити?.. все ж залежить від нас?..

– Ось тут якраз все дійсно залежить від нас. І, по ходу, війна наша явно уже вийшла на вищий рівень, коли хід подій на полі бою вирішує Все, що відбуватиметься на світовій шахівниці і в найвищих кабінетах, як наслідок наших дій, чи бездіяльності.