… Якраз напередодні ми говорили про те, на скільки ми залежимо від зброї наших партнерів. І від об’єму цих поставок. І від всіх факторів, які супроводжують це – реально життєво важливе для нас – питання.

То от, якщо спробувати накидувати сценарії, а їх в мене на сьогодні 4, – Сценаріїв завершення і термінів завершення нашої Великої Визвольної війни, вирішальним фактором, безперечно, – стає фактор наявності в нас стратегічного запасу важкого наступального високотехнологічного озброєння. Або нашого власного запасу, або поставленого нам (бездвоздмездно, що важливо) нашими західними партнерами.

– а наш ВПК?.. ми ж давно маємо мати своє виробництво!..

– То от, і поговоримо про те, як може завершитися наша війна в залежності від того, чи починаємо ми, нарешті, переводити економіку на воєнні рейси і шпали, чи далі ходитимемо з шапкою по колах Рамштайнів.

Отже, 1 сценарій. Імовірність 50 на 50.

– О, норм.

– Цей – мій найулюбленіший. Найкращий для нас, найбажаніший і, впевнена, за який молиться кожна українська сім’я, кожна українська дитина.

– Ми переможемо!..

– Так. Ми перемагаємо. В нас УЖЕ, прямо з цього місяця починає потужно працювати власний ВПК, для чого ми маємо і потужності, і спеціалістів, і усі можливості. І, звісно, і наші партнери (дай Боже здоров’я їм усім і їхнім нащадкам всього необхідного) постійно ЗБІЛЬШУЮТЬ постачання нам наступальної зброї та техніки. І ми до кінця року 2023 виходимо на кордони нашої Неньки в її конституційних межах, включно з АР Крим, встановлених Конституцією 1991 року. Приголомшлива Перемога України. Розгромна і ганебна для “другої армії світу” перемога Неньки України і українського народу з його Збройними Силами у страшній, кровопролитній і небаченій в Європі з часів Другої світової у війні за саме існування України. Перемога історична і сакральна. Оплачена кров’ю, найдорожчою ціною – непереносимими болем і долями усіх теперішніх і попередніх поколінь українців. Дай Боже нам усім дожити саме до такої Перемоги.

Наше мудре військово-політичне командування і благословенні Богом ЗСУ очищають наші міста і містечка від роzzійської нечисті і переводять війну з нашої святої землі на територію ерефійського мордору. Там, як і має бути для Повної Перемоги України, ми на правах переможців і задля нашого майбутнього і майбутнього наших дітей знищуємо їхні військові і тренувальні бази, склади, центри прийняття рішень, весь їхній ВПК і, що найважливіше, – повертаємо додому усіх наших військовополонених і… проводимо повну денуклеаризацію ерефії в повній підтримці та за мовчазною чи не дуже згодою партнерів по антипутінській коаліції. І при узгодженні, що уже звучить, як абсолютна фантастика, – цього питання з Китаєм.

– Дійсно фантастика!..

– Безбожна імперія зла розпадається на сотні незалежних країн, а в Білорусії батальйон ім. Кастуся Калиновського, працюючи в координації з нашим славетним і непереможним ГУР МОУ, валить режим бацьки-луки і звільняє братній білоруський народ від московської окупації. Ми встановлюємо на наших кордонах надійні укріпрайони і фільтраційно-пропускні застави, а в прикордонних областях встановлюємо свої військові адміністрації. І усі – УСІ – воєнні злочинці, колаборанти, зрадники і всі причетні, включно з пропагандонами, до воєнних злочинів та розв’язання війни на території України, – постають перед судами в Україні та у міжнародних арбітражах. І балалайки, яких по цілому світу виганяють та позбавляють права громадянства у демократичних країнах, як громадян держави-терориста, якою рашка на той момент уже буде визнаною на світовому рівні, – платять репарації українцям. Ми пишемо їм їхню справжню історію, видаємо підручники спеціально для їхніх нащадків і вони живуть наступні 150 років з усвідомленням власної вини за страшні злочини, докази яких є задокументовані очевидцями, доказані в судах України і на новому Нюрнберзькому трибуналі.

– Фантастика!..

– Так має бути. Ми прагнемо нашої Повної Перемоги, чи навіть не наважуємося про неї мріяти?..

– Та наважуємося. Давай далі. Так заслухався, що аж забув, де я…

– Ти ще тут. Зі мною)

Їдемо далі.

Сценарій номер 2. Імовірність такого сценарію в мене 90%.

– За другим сценарієм ми виходимо на ті ж кордони 1991 року. На кінець того ж 2023 року повністю.

Але є велика відмінність з попереднім сценарієм. І ця відмінність полягає в тому, що ми пролюбили свій ВПК. От, розслабилися, “не на часі”, чи “коли?. та ж у нас війна!”, покладаючись цілковито на партнерів. І далі повністю залежні від них і їхньої волі: дати нам наступальне озброєння, чи зупинити цей дурдом, якого ніхто з них не очікував.

– тобто, вони припиняють давати нам озброєння повністю?

– Єс. От ми виходимо на кордони, а наші партнери зупиняють постачання нам зброї ПОВНІСТЮ. І кажуть: “Все, все, все!.. Мир вам, українці!.. Баста!.. Все, узбогойтеся вже, перемога, мирні угоди, стамбул-1,2,3, можете розслаблятися і проводити парад на Хрещатику. Все. Нам пора робити свої “business is usually”.

– А що балалайки?..

– От. Ключове питання. Наш ВПК – це основа нашої безпеки і майбутнього ненападу на нас. Якщо ми не візьмемося вже, негайно за виробництво зброї, патронів, мін, снарядів, ракет, танків, моторів, гелікоптерів, літаків, катерів, суден і бронетранспортерів, БПЛА і власних ударних дронів і роботів – нас чекає 100% наступна фаза війни з оновленою уже балалайною. Вони очманіють від такої ганьби, затаять злобу, зненавидять себе після поразки, проведуть в себе криваві чистки, нап’ються крові своїх же співучасників злочинів, тоді після страшного кривавого будуна ретельно вивчать власні помилки, обтрусяться, виберуть собі знову якогось тирана – патрушева-молодшого, або кабаєву втарую і, наростивши міць, вдарять повномасштабкою тоді, коли ми найменше будемо очікувати. Так було уже. Друга Кримська війна. Друга війна в Чечні. Вони уже зараз обговорюють саме такий сценарій, впевнена.

– Такого не буде. Ми будемо готові і не дамо їм вдарити неочікувано.

– Серйозно?.. ти би міг передбачити події 11 вересня 2011?.. а сценарій цей, до речі, в москві писали. Уяви собі такий епізод у нас. Одночасно в трьох найбільших аеропортах: Львів, Київ і Дніпро. І відразу ще в Криму з моря наступ. Ну як?.. Ми уже не раз програвали їм саме через те, що не вірили, що вони здатні на таке. Навіть, якщо когось із нас присутніх там уже не буде, – запам’ятайте собі цю зустріч і все сказане зараз. Ви ж самі дали запит саме на цю тему.

– Та хараш нагнітать, ми поняли. ВПК і постійна пильність. Да?

– Так. І ще одне. Ви можете собі уявити, що не просто пильність, а безперервну чітку побудову безпеки на всіх рівнях і постійну напружену роботу нам прийдеться здійснювати рочків ще так, десять-п’ятнадцять?.. поки не будуть готові ті, хто йде за нами…