– … чули, що сказано: “Око за око і зуб за зуб”. А я кажу вам: не противтеся лихій людині. Хто вдарить тебе по правій щоці, підстав йому й ліву…

від Матвія 5:38, 39

 

Спробуємо розібратися, що означають слова Спасителя.

За всіма релігіями, не лише християнською, – око символізує світогляд. Зуб, як наш власний інструмент розгризання, означає пошук – “розгризання” – істини.

Обличчя людини для древніх – та й до сьогодні, – є тим першим, на що кожен при зустрічі звертає увагу. Це зовнішній, перший маркер краси людини (або відсутності такої), символ гідності, постави та честі особи, лице якої споглядаєш.

Тому “бити по щоці”, означає ущемляти гідність, принизити людину, “плюнути в обличчя”…

Тепер уяснімо собі, Хто закликав і що Він в сенсі тодішніх цінностей хотів залишити назавжди, як дороговказ.

В умовах того періоду, коли цінність життя людини дорівнювала соціальному статусу на території, підвладній завойовнику – Римській Імперії, – пророк та ще носій абсолютно неприйнятної для того часу філософії Любові та “виповнення” (за словами самого ж Христа) закону помсти “Закон Таліона”, – такий чоловік був майже поза Законом. Без протекцій у владних колах, без багатих родичів та кураторів, ведений лише власною снагою та Вірою, такий (не)громадянин Римської імперії свідомо наражав своє життя та свободу на постійні загрози.

Враховуємо ще й походження. Ісус по Матері Марії походить з Назарету, себто – з Галілеї, яка суттєво відрізнялася від світоглядів тогочасної Юдеї.

Родючі землі і основний вид діяльності – рибальство – забезпечували процвітання Галілеї. Торгівля тісно пов’язувала Галілею із зовнішнім світом, звідки проникали нові ідеї та нові ідеали, які були ворожими для традиційного юдаїзму. Юдея якраз була цілковито іншою. Непривітна і безплідна, як гориста пустеля з оазами. На південному сході Юдеї – солоне Мертве море. Мертве – в сенсі – безрибне.

Інша країна, інші звичаї. Нічого не нагадує?..

Ну, ще би…

І до усього цього саме в Галілеї, саме в 1 столітті по Різдву Христовому співпало багато елементів, які не співпадали в інших містах. А саме: просунута релігія, як монотеїзм (віра в єдиного Бога), строга етика, жорстке несприйняття міфів поруч з усіма благами античності, могутністю та інфраструктурою глобального світу Римської імперії, а ще – багатомовність (Галілея розмовляла 5 мовами: грецькою, латиною, арамейською, івритом та діалектом арамейської – з якої сміялися всі міста… і, до речі, саме нею спілкувався в побуті з близькими Спаситель) та коктейль із різноманіття культур.

Дитина, яка змалечку любила воду, свободу та свою Маму-Красуню, а те, що Діва Марія була, апріорі, однією з найкрасивіших жінок в своєму оточенні, – сумніву, сподіваюся, не буде?.. При чому, найкрасивішою і зовні, і зсередини… Творець Всемогутній обрав Матір для Сина Свого Єдинородного – досконалу на всіх рівнях…

І за Спогадами Апостолів Ісус сміливо свідчив власні погляди, перевертаючи столи багатьох міняйл, без сумнівів виганяв демонів, без страху ішов на конфронтацію з книжниками, фарисеями, священиками, садукеями та багатьма іншими звинувачувачами. А коли когорта (Когорта – з лат. cohors, множина cohortes, cohor, була стандартною тактичною військовою частиною римського легіону, хоча стандарт змінювався за часом і ситуацією, і складалася з 480 солдатів. Вона вважається еквівалентом сучасного військового батальйону. Вікіпедія.) вояків прийшла Його арештовувати, Ісус вийшов супроти них один.

І це не гопники якісь. Це ж озброєні, вишколені римські легіонери!.. І вони кинули зброю та прихилили перед ним коліна. Ось що мав на увазі Понтій Пилат, коли запитував Ісуса при юрбі юдеїв:

– Хто ти?..

Себто, Хто ти такий, що перед тобою схиляють голови найстрашніші вбивці цього світу?.. а римські легіонери справді вишколювалися вбивцями – профіками без емоцій та сумнівів. А вони схили перед Ним голови…

…Коли мені цю історію оповідали у Ватикані, я весело посміхалася. Проте, коли я почула точно таку саму історію в Айя-Софії в Стамбулі, а потім від турецького 80-літнього історика – носія більше 20 мов, я задумалася і – присоромлена власним невіглаством – пішла вчитися. Надовго. Благо, що Вчителі в мене були класні, дякую всім вам!..

То от, якби Ісус був страхопудом та таким, який боїться дати відсіч, то я розумію тоді – Він би проповідував “підстав ліву щоку”…

Вибір Христа та його заклик до протистояння агресії походить від надлишку, а не від браку Сили. Сили Воїна Слова.

І вся оця історія з підставлянням щоки – це про особисте, а не організоване смирення. Для того, щоб підставити “другу щоку”, потрібно її мати. Особисте прийняття думок іншого, власне вміння бачити на кілька кроків перед, де ти з висоти самодисципліни та мовчазного аналізу розумієш, що для стратегії Великої Перемоги потрібна тактична Єдність.

Єдність та мистецтво слухати і чути. Приймати і довіряти одне одному, як Когорті Однодумців…

І це не про заперечення, а про дар вислухати, не даючи відразу здачі словами та лементами…

… Давно пора переставати заперечувати, а вчитися прислухатися та придивлятися…

До себе, до Знаків, до Слова Вічних Знань, до одне одного…

 

P/S… І, взагалі, якщо житимемо за правилом “око за око”, – всі залишимося тупо сліпими…

Бо не заберемо звідси те, що надбаємо…

Заберемо лише те, що встигнемо віддати…