Голод – складний процес в організмі людини, який зачіпає всі системи та функції. І, хоча еволюція частково підготувала людське тіло до періодів, коли їжі стає менше або взагалі нема, зміни в роботі органів і систем часто стають фатальними. Більшість знань, які мають сучасні вчені про вплив голоду на тіло людини, базуються на основі експерименту американського вченого Енсела Кіса в середині 40-х років. Тоді 36 добровольців на декілька місяців зменшили добову кількість калорій більше як вдвічі. Пізніше, через спостереження за голодувальниками (вимушеними, як то в Африці чи добровільними, які ідуть на такі кардинальні кроки з різних причин), ці знання розширилися. Їжа – це перш за все глюкоза, а вже потім білки і жири. Наш мозок, який складає лише 2-4% маси тіла, забирає більше половини об’єму глюкози, яку ми споживаємо. На випадок зменшення кількості їжі він має план А: гіпоталамус, цар всіх гормонів, дає сигнал наднирникам синтезувати адреналін, який змушує тіло шукати їжу. Почуття голоду перекриває всі інші, всі сили і прагнення організму скеровуються на пошук, чого б поїсти. Та цього адреналінового шторму вистачає на тиждень від сили. Якщо їжі і далі мало або взагалі нема, через 8-10 днів мозок переходить до плану Б, або “режим тотальної економії”. Відчуття голоду знижується. Перше, що робить мозок – дає сигнал підшлунковій залозі знизити або взагалі припинити вироблення інсуліну. Без інсуліну м’язи не можуть отримати глюкозу. І вони починають зменшуватися в розмірі. Як і кожен орган, зрештою, поки не настане смерть. Але вага мозку практично не змінюється. Далі – включаються більш радикальні механізми. Наше тіло здатне перетворювати на глюкозу білок, сильно подрібнюючи амінокислоти. М’язи та м’язові органи, як то серце, ще більше втрачають в масі. Знижується тиск, серцебиття. Шкіра втрачає свою захисну здатність, знижується активність імунної системи, поширюється інфекція. Далі – гірше. Мозок дає сигнал спалювати запас жирів. Жири в організмі людини розчеплюються до кетонових тіл, які мозок здатен засвоювати на рівні з глюкозою. При розпаді кетонів утворюється багато ацетону, який виділяється при диханні, через шкіру. Вам доводилося зустрічати в свідченнях очевидців Голодомору та творах письменників про “запах голоду”, який ширяє всюди в місцині, яке зачепило лихо? Так от, голод справді пахне. Крім того, саме кетонові тіла є головним токсином для мозку. Їх дія стирає моральні межі. Саме на цьому етапі стає можливим канібалізм… Тіло людини здатне витримати 2-3 місяці без їжі, при умові, що буде достатньо пиття. Та це не стосується дітей, осіб похилого віку та людей з хронічними хворобами. Через цілу купу причин їх організм не справляється з планом Б. Першим здається серце… десь через тиждень-два. Від голоду людина згасає, як свічка. Розуміючи, що скоро помре. І відходить тихо, як останній спалах світла… Мова науки іноді буває дуже сухою. Вона оперує мовою цифр. Такі розумні слова часто приховують трагедію. Жахливу трагедію, яка зачіпає цілі покоління навіть після того, як голод вдається подолати. Голодомор 1932-1933 років. Акт геноциду українського народу, спланований і методично втілений в життя. Ми не знаємо насправді, скільки людей померло – лише приблизні обрахунки, близько 4 мільйонів. Але за цифрами стоїть трагедія цілого покоління і їх нащадків. І нехай усі Душі голодом заморених, віднайдуть Щедрість Господа в усіх своїх потребах.Амінь.

P/S Куля – за зернинку. Молитва – за Душу.