… Знаменита “Конституція Пилипа Орлика” 1710 року, головною ідеєю якої була повна Незалежність України від Польщі та Росії (а кордони з Польщею тоді визначалися по річку Случ), якраз і закладала підвалини антикорупційного законодавства, актуальність дієвості якого і сьогодні тримає в напрузі всю – уже в скорому часі дуже єдину – активну частину українського суспільства. 

І так, саме дотримання усіх пунктів Першої Конституції українських козаків авторства Пилипа Орлика (благослови, Творець, Світлу Душу Воїна!) виключала узурпацію влади в одних руках (одній сім’ї). 

Позаяк кому, як не Орликові – найнаближенішому приятелеві та Побратимові Івана Мазепи, – було не знати тонкощів та руйнівних викликів концентрації усіх важелів влади та багатств в одних (навіть дуже сильних) руках… 

Конституція 1710 – знаковий істричний документ, написаний у непрості часи для нашої благословенної Неньки та її одвічних Захисників-Воїнів, – дуже чітко показує, яка саме з європейських націй є найстаршою, позаяк еліта цієї нації уже готова та дозріла до суспільного Договору в основі гетьмансько-парламентської республіки. 

Автор Конституції, яка й досі вважається взірцем демократичних засад та цінностей, – Писар Війська Запорозького, військово-демократичної інституції Держави України-Русі – передбачив і те, що військові старшини мають бути обрані вільним голосуванням на загальних зборах Товариства. І прописав пером чітко, що Гетьман, як відповідальний лідер (а не ледар), не має права самовладно привласнювати те, що належить всій громаді… і що Гетьман апріорі позбавляється навіть найменшої можливості розділяти громадське майно між іншими людьми (своїм оточенням) і тим паче серед чужинців (“гостей, іноземців, які завжди ласі наших багатств та доброт”)… 

…Оригінали записів Пилипа Орлика свідчать про те, що саме Писар Війська Запорозького, який мав доступ до всіх таємних і секретних перемовин “в верхах” та цілої переписки української еліти, – дуже тонко відстежив всі слабини політичної та військової старшини та (особливо) силового блоку, як то: усіх “рулів” найславетніших бойових підрозділів, власної (найвідданішої персоні, а не Справі) охорони Гетьмана, “рулів” усіх рівнів розвідок, дипломатії та суддів, “правих і лівих рук” Гетьмана… 

І саме тому у своїй Конституції Орлик прописав пером навіки пункти про те, що НІХТО з очільників та старшини Війська та Держави українських не може зловживати місцевими ресурсами (бюджетами), а якщо буде впійманий на розтратах – має відшкодувати кошти із власної кишені (або іншими – відомим з давніх часів способами (!) “… Ясновельможний Гетьман – обраний привселюдним голосуванням Товариства – не повинен мати жодного відношення до військової казни і не має права витрачати ці кошти на власні потреби, а має задовольнятися прибутками й доходами, передбаченими для гетьманської особи і булави… І державні маєтності та угіддя Ясновельможний Гетьман не має права ані самовільно привласнювати, ані роздавати іншим людям, менш заслуженим у славетному на цілий світ нашому Війську запорізькому”, – зазначено у оригіналі статті 9-й Конституції Пилипа Орлика.