1775 – 1828 рр. – Задунайська Січ.

1783 – 1868 рр. – Українські козацькі війська та добровільно сформовані підрозділи по типу козацьких куренів у складі імперського війська.

1783 – 1917 рр. – збережений в традиціях та символах козацький стан, як прототип найпростішої територіальної оборони.

1904-1914 рр. – Січовий рух по типу козацького самоврядування та організованої куреневої системи в Галичині. Створення на добровільних засадах Легіону українських Січових Стрільців.

1917 – 1922 рр. – бурхливий підйом відновлення Гетьманату по типу Козацької республіки, боротьба за відновлення державності, незалежності й соборності України. Незалежна Республіка Холодний Яр.

1918 – 1933 рр. – Існування в Україні вільних козацьких формувань задля організації стихійних протестних рухів (бунтів) супроти більшовицького червоного терору.

1942 – 1966 – Абсолютно прогнозоване виникнення на основі усвідомленого Наміру згуртованої та підготованої української національно свідомої еліти військової організації – УПА, як потужного партизанського руху спротиву по всій території Західній України з чітко сформованою програмою, високою мотивацією, підтримкою серед всіх соціальних верств українського народу та ідеєю бачення майбутнього України, як держави вільної, соборної та незалежної.

1966 – 1989 – один із найцікавіших і глибоко невидимих періодів, який можна назвати “внутрішнім відродженням національного духу”, або період переосмислення цінностей зі свідомим збереженням та підготовкою як у еміграції, так і в Галичині в складі тодішній УРСР, нащадків до сприятливого моменту.

1989 – Перша спроба Відродження Сучасної Січі. Або Студентська Революція на Граніті, як перший (після довгого затишшя) і відразу успішний (!) крок для розвалу СРСР в найсприятливіший історичний момент. Перше серйозне випробування, як “Перша Випроба для Джур” в Справжній Грі супроти все ще надзвичайно грізної сили кремлівського кдб як в Україні, так і в Москві. І, внаслідок цього, – Перше усвідомлення себе гідними Воїнами українськими, відповідальними за долю Вітчизни та народу українського.

2014 – 2020 – Становлення Сучасної Запорозької Січі крізь постійні хвилі продовження Української сучасної Революції. Відродження абсолютно природного для українців “стану Мамая” уже на Майдані Революції Гідності з подальшим посиленням та просуванням української національної ідеї у Збройних Силах України та повне відродження найцікавіших традицій козаків-характерників в особливих підрозділах силових структур Української Держави…

 

І це лише початок… 

І далі буде, позаяк “Усе справжнє завжди залишається істиною, продовжуючи своє існування у просторі Символів, Знаків та Світла Творця Нашого Всемогутнього…”