Магічні якості надзвичайно поширеного на сьогодні аксесуару - хустки...
09.01.2021
Магічні якості надзвичайно поширеного на сьогодні аксесуару – хустки – сягають не просто срібної давнини і не лише в українських обрядових традиціях…
Хустка, покров, шаль, а ще – шемаг, гутра, арафатка – вважалася нашими (і не нашими також) пращурами особливим сакральним предметом, реліквією, яку передавали із покоління в покоління; і правильно та до оказії застосовували з особливим трепетом та розумінням…
Перший покров новоприбула в цей Вимір Душа у тілі дитини отримувала при народженні від найріднішої душі – від Мами.
Другий Покров – від Хрещеної Мами – в часі таїнства хрещення.
Третій Покров дитина (і це стосувалося не лише синів) – від батька, коли нащадок роду йшов на війну, чи до війська, обираючи для себе Честь та відповідальність захисту рідного дому та Вітчизни…
Іноді традицію “третьої хустки” брав на себе Хрещений, або старійшина в родині, чи священнослужитель, якщо вперше призваний (Обраний – ось звідки це слово для усіх зацікавлених) залишився на момент призову у Військо без батька.
У нашому славетному Війську Запорозькому Джурам третю хустку, а це переважно могла бути і була перша у їхньому житті хустка, – дарував перший Виховник або Курінний. І ця хустка часто залишалася із Воїном до останнього його подиху…
Аби потім стати останньою тканиною, якою малося покрити обличчя загиблого на полі бою…
Поміж тим подарованих хусток до кожної визначеної життєвої або ж традиційної ситуації мало бути від першої до останньої – 40…
40 хусток, прошу вас… Можна і більше, але аж ніяк не менше…
… Є така цікава традиція у бедуїнів… Дуже почесним, надзвичайно дорогоцінним Дарунком, Оберегом вважається хустка, подарована Воїнові незнайомою жінкою. І обставини такого дарування ролі не мають, оскільки традиція Дарування – то найсильніша Магія для Знаючих…
І ця традиція зберігається у бедуїнів – дітей “Пустелі Місяця”, як вони самі кажуть, – “від сотворення Творцем народів ріки Ніл”.
І в підтвердження цьому – у спецназі Єгипетської армії, а це – серйозна сила, до якої з повагою ставляться усі, хто в курсі, про кого йдеться, – часто можна побачити, як тамтешні суворі хлопці-військові, схиливши голови, моляться, прикладаючи різнобарвні клапті картатих арафаток до грудей…
… Нам ще потрібно дуже багато усього дізнатися, навчитися, а чи згадати… Про те “хто ми і чиї ми діти”…
Особливо, чому хустку, подаровану незнайомкою, варто мати на собі завжди, а особливо в моменти випроб та небезпек…