fbpx

День Марії Магдалини

… 4 серпня у календарний День Марії Магдалини на світ прийшла непересічна історична постать – українка та державниця, достеменна історія життя якої залишається поки що, в більшості, майже невідомою…

Трохи більше, як чотири століття тому Господь привів на світ Марину Макієвську, більше відому нам та Історії України, як Марію Магдалину Мазепину… 

Тож, чи варто дивуватися тому, що саме 4 серпня уже 1687 року син Марії Магдалини Мазепиної – на той час уже ігумені Києво-Печерського Вознесенського монастиря (з 1683р) – Іван Мазепа стає гетьманом Лівобережної України. 

Дуже цікавими іноді є невипадкові збіги дат та рокових хронологій…

Ще цікавішим є лист Марії Магдалини до свого сина, лист, який зберіг наш Гетьман при собі до останнього свого подиху…

Дуже рекомендую…

“… І матимеш мужність одірватися від прихильності та знади усього, що відвертає тебе від світла та Любові Творця нашого Всемогучого, бо всі доктрини, теорії чи догми… лише сповільнять твій поступ на дорозі до цілі твоєї. Всі думки чи то твої, чи дружні нехай надихають тебе на праведні діяння… абсолютною істиною завжди залишається Любов.

… Знання, якими володієш зараз, чи отримаєш завтра, – також не вічні. Май відкритими очі та серце, щоб завжди любити науки. Пізнавай світ і будь (відкритим) до слова кожного… бо лише так знатимеш думки малого і старого, мужа і жінки, праведника та ошуканця. І тоді знайдеш мудрість чоловічу та воїнську, бо правду пізнаєш в пережиттях з товаришем і з ворогом, а не в шинках і на перинах. І нехай любим тобі буде твоє життя, бо так зумієш побачити радість життя інших і повагу до них.

… Бережи свою віру та переконання чи то з булавою в руці (у) владі, чи з келихом в хмелю, чи в багатстві, чи в монашій келії, чи то на прю із грізним ворогом. 

… Молитвою оберігай душу свою перед спокусою словоблудства і відступництвом мовчання, бо Слово з твоїх вуст може як зцілити, так і убити.

Приймай з подяками всякі рани та болі, як тілесні, так і сердечні… Бо так пізнаєш, що в сему світі є страждання. І страждання ці є від людей, а не від Бога. Вчися того, що дає помилування стражденних…

… Убережи в собі радість, а не біля себе багатства, бо нині багато люду копійку рахують і кленуть Бога за нужду. Маєш стати Державником, а не в(у)славу, вигоду, чи ласки (тілесні) жити. Пильнуй себе в молитвах, а Снагу свою та статки використовуй з мудрістю для народу нашого і Вітчизни.

… Живи без чорної злости та пекучої ненависти. (Про)те маєш книги і молитву, а ще – духовні бесіди та дружні поради. Як почуєш гнів, чи ненависть в серці, видихай то серцем з думкою про людину, що послала тобі се пережити. Пам’ятай… як ненавидиш чи узлостивиш кого, то лише в собі те ненавидиш. Бо немає істини в іншому інакшої, як в тобі.

… Слава – то загибель. Гучні забави – то загибель. Втома – то (лиш) відсутність Світла Слово Божого. Будь в мирі з собою через свої діяння, сіючи зерна істини, духовних знань та любові до ближнього.

… Слово – найгостріше лезо. Всі війни починаються через слово і через слово перемагаються.

Бережи вуста свої від брехні, як вуха свої від хули. Вчися ковтати слово, яке сіє розбрат та чвари. Мовчи, як не маєш впевненості і говори голосно, коли серцем чуєш істину. 

Май… сміливість промовити слово істини, навіть як смерть загрожує тобі… бо що (то) життя, як не маєш відваги промовляти (істину)?..

… Пам’ятай, що Січ (запорозька) – то держава для народу українського, а не супроти нього. І належиться тобі… обстоювати інтереси народу та Війська… як (ми) обоє пам’ятаємо, чиїм Словом життя було тобі залишене…

… Не убий. Воїн і християнин захищає свій народ і дарує благословенну смерть ворогові, а не забирає життя, дане кожному Господом нашим.

… Поважай і життя, і володіння інших людей та народів, проте твердо захищай інтереси свого народу перед інтересами чужинців, які ласі України, народу та землі нашої…

… Піклуйся про своє тіло так само (пильно), як піклуєшся про гостроту криці шаблі та збрую коня. Зберігай Снагу життєву та Божу для благих Справ… (Перебувай) в чистоті тіла і уникай соблазнів, аби позбавити себе від будучних страждань. Будь вірний слову і жінці, яку шлюбиш. Поважай життя, які прийдуть через тебе в цей світ, тому будь свідомим, кому дарувати ласку, а кому – холод. Будь вдячним за кожен новий день, бо той день може стати волею Божою днем Переходу…

І пам’ятай тримати язик за зубами для Душі своєї спокою про вік і багатство свої, родинні негаразди, про власну Молитву, склад цілющих ліків, свої любовні справи, Знання Вчителя, справи Честі, своє і чуже безчестя…”