Спогади Кіборгів. Хроніки 3-го полку.19 (29.07.14). Історія Перша. Автор: Скіф

Цей текст спецпризначенця на псевдо “Скіф” є частиною Спогадів – основою для уже колекційного культового випуску “Кіборги. Хроніки 3-го полку. 19. 29.07.14”. Заснована на реальних Спогадах вцілілих бійців зведеної групи спецпризначенців 3 оп СпП історія дає читачеві абсолютно чітку картину російсько-української війни періоду літа 2014 року… Наші легендарні Воїни спецназу отримують завдання знайти двох пілотів українських винищувачів, які після збиття їхніх літаків опиняються на території, контрольованій жорстоким ворогом…

…Усім, хто наближав, наближає і стійко втримує Незалежність Української держави, – присвячуємо… 

Світлої пам’яті кожного Воїна, хто йшов без оглядки на всі “перемир’я”, “зелені коридори”, “остаточні припинення вогню” та “досягнуті домовленості”…  Бо зрадники були в кожному народі споконвіків і ми в цьому світі – не виняток…

З нагоди становлення українських Сил Спеціальних Операцій… Історія, яку ми публікуватимемо уздовж семи днів з 23 по 29 липня про наших Побратимів… 

…Сім розповідей – Спогадів про те, яку ціну ми вже сплатили за нашу Свободу і Незалежність… 

Спогади про одну із найзакритіших сторінок Історії російсько-української війни 2014 року в Спогадах українських Воїнів… 

Історія “Групи 19″… 

Історія “3” ССО України… 

Наша Велика Історія… 

Позаяк Велика Перемога України складається і продовжується завдяки справжнім та відданим Воїнам, а не базіканням політичних непорозумінь… 

“… А все почалося з того, що ми шукали першого пілота… 

23 липня 14 року з російської території запуском керованих ракет було збито наші два СУ-25, які виконували бойові завдання на території України… Тоді й сталося так, що двоє наших пілотів опинилося на території, де велися бойові дії і де уже українські ЗС не мали контролю… 25 липня нас з Монахом кличе наш командир групи – Тарас Карпа:

 – Ви обоє поїдете з нами… 

З нами, себто, із Сергієм Петровичем (Лисенко) і водієм нашим… (Усі троє потім загинуть 29 липня в с.Латишеве при виконанні бойового завдання в пошуку пілота збитого літака, Царство Небесне Побратимам) 

… Ми виїхали в сторону Степанівки-Григоріївки, в ті краї… Але тоді там обстріли були сильні дуже… Біля одного із наших блокпостів підпозділ десанту тоді стояв, не пам’ятаю яка бригада… То вони нас на БТРах довезли ближче… 

Нас п’ятеро тоді й було… То якраз в сторону Лисичанська був блокпост якогось із підрозділів МВС… Ми з ними про текучу обстановку переговорили… Вони ввели нас в курс діла і Сергій Петрович – “Сотий”, вислухавши оце все, сказав: 

– Четверо бійців – теж забагато… Підемо тільки ми з Пегасом… Так буде і швидше, і безпечніше… А ви залишайтеся біля Уральчика на блокпосту в Григоріївці… В разі потреби ми зв’яжемося з вами і дамо знати, куди вам висунутись для підсилення…

Оце вони і пішли вдвох – Сотий і наш командир групи… Пішли в ніч… А ми з Монахом залишились спочатку під Григорівкою… Але там сильно обстрілювали, то поїхали назад під Лисичанськ, ще й пораненого снайпера з собою забрали – він був сильно контужений і в неадекваті… 

…І довго тоді чекали… Перший день – нічого, потім з ними уже і зв’язку не було… На початку третього дня – це вже 28 липня було, – Тарас вийшов на зв’язок телефоном: 

– Виїжджайте на “Переправу”, заберете нас… 

“Переправою” називався той блокпост біля Григоріївки, з якого ми мусіли вступитися через обстріли… 

Ми Уралом туди полетіли, а пацани-мвсники кричали нам вслід: 

– Куди?! Ненормальні!.. Там же прилітає!.. Обстріли не вщухають!.. 

…Уральчиком нашим підлетіли на “Переправу” під обстрілами… З нами тоді водій – Серьога Грішин був – обезбашений пацан і водій суперовий… Він, хоч і мобілізований, але з нами був, як свій… То підлетіли, ждем… 

…Немає… 

А обстріли ж не припиняються… І прилітає з усіх сторін… 

…Немає… 

Тоді тільки – раз!.. Сергій Петрович “Сотий”, наш “Пегас” і з ними ще і пілот, і майор ЗМУ звідкись контужений… Пілота позивний – “Сєдой”… Ми всіх тоді забрали, на Сонцеве завезли майора контуженого, а в Гранітне – самі приїхали з пілотом… 

…А 29 вранці ми знову вийшли на завдання шукати другого пілота… Я, до слова, коли нас збирали на завдання вранці 29, – в річці купався… свого роду ванну приймав… 

Ну, а далі ти знаєш… 

А пілота оцього – Сєдого – наш теперішній генпрокурор забирав, так, Луценко… І він живий так, Слава Богу… пілот, в сенсі…  

Далі буде…

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *